A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти виконавчого комітету Гребінківської міської ради

Історія філії Гребінківська ЗОШ І-ІІ ступенів №1

   Історія філії Гребінківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 Опорного закладу Гребінківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Гребінківської міської ради Полтавської області невідривно пов’язана з історією нашого славного міста.

   Як відомо, у 1936 році Гребінка стає районним центром і великим залізничним вузлом. В цей час на станції виростають нові будівлі локомотивного і вагонного депо, залізничники споруджують клуб, насаджують парк. Виростає і наша районна середня школа №1. 

    У 1938 році вона почала працювати. Діти виявляли велику зацікавленість до навчання. Було багато здібних учнів, які добре навчались, наприклад Стеценко Л. М., Карпенко В. П., Романчук Г. Р., Христенко В. Г. Першими учителями школи були: Лісовий Олександр Васильович,  Тертичний Микита Федотович та ін.

 

  Першим директором школи був Дмитренко Павло Кононович.  Його наступниками були: Мошняга Г. А., Проценко І. М., Росихін М. А., Соляник М. Д., Шкода О. І., Ічанський В. І., Хатенко А. С., Даценко М. А., Носов О. М., Роспопов В. В., Ільчук О. В., Лисогор В. М., Бондаренко Н. В., Носова Н. С., Ставицька Л. Д.

                                   Дмитренко П. К. (зліва) 

                        Соляник М. Д. 

    В.О.Сухомлинський писав: «Директор школи не тільки вчитель учителів і головний вихователь, а й, образно кажучи, диригент того незвичайного оркестру, який грає на найтонших інструментах – людських душах». Таким талановитим диригентом залишився у пам’яті гребінківців Володимир Іванович Ічанський.

                       Ічанський В. І.

      Про нього кажуть завжди найкращі, найніжніші, найтепліші слова, які можна сказати про найдорожче, найрідніше, бо був він сіячем зерна доброго, творив найбільше диво на землі – ЛЮДИНУ. Всі свої духовні сили віддавав Володимир Іванович в ім'я того, щоб інші люди були щасливими. Всіх вражала його виключна скромність і порядність, ніжність душі і чистота помислів.

       Улюблений учитель, улюблений директор… Це, мабуть, найвище звання, яке можна заслужити. І Володимир Іванович Ічанський заслужив його своєю працею, великою любов'ю до людей.

       Народився він 10 серпня 1935 року у Григорівці на Харківщині. Після закінчення Черкаського педагогічного училища та Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка працював бібліотекарем, учителем історії, на адміністративній роботі з 1982 року, директором Гребінківської середньої школи №1 працював до 1 серпня 1995 року.

 

   З 1995 по 14 січня 2000 року директором Гребінківської середньої школи №1 був Хатенко Анатолій Сергійович.

                          Хатенко А. С.

   Великі природні здібності, працелюбність, цілеспрямованість, любов до дітей, до вчительської праці допомогли йому успішно навчати і виховувати школярів, досягти вершин педагогічної праці. Все життя насамперед – учитель…  

         Народився Анатолій Сергійович 16 вересня 1950 року в с.Городище Пирятинського району Полтавської області в сім’ї робітника. Після закінчення Гребінківської середньої школи №3 і Полтавського педінституту учителював на Житомирщині, а потім у селі Олександрівці Гребінківського району, працював корреспондентом-організатором районного радіомовлення, відповідальним працівником Гребінківського райкому Компартії України, заступником директора з навчальної частини Сліпорід-Іванівської неповної середньої школи, а з 1995 року – директором Гребінківської середньої школи №1.

      Йому завжди були притаманні відповідальність за доручену ділянку роботи, пошуки нових форм і методів її здійснення, спокійна розсудливість і врівноваженість, уміння знайти правильний вихід у критичній ситуації. За це його любили і поважали учителі, учні, жителі міста, сіл району.

 

   У 1941 році мирна праця нашого народу була перервана війною. Ворог підійшов до нашого міста. Під час бомбардування станції Гребінка наша школа була частково зруйнована. Під час нацистської окупації школа була перетворена на в’язницю, до якої зганяли людей для відправлення на каторжні роботи до Німеччини. Одну з класних кімнат перетворили на конюшню. Подвір’я школи було огороджено високим парканом і обнесено колючим дротом. Вікна першого поверху замуровано. Лише у вузькі щілини ледь-ледь пробивалося світло. Кілька класних кімнат слугували складом зерна, яке відправляли до Німеччини. Дві суміжні кімнати були клубом, в якому організовувалось дозвілля для німців і поліцаїв.

    Захищати Вітчизну пішли всі радянські люди. Вихованці та учителі нашої школи включилися в боротьбу з ворогом. Багато з них віддали своє життя за Батьківщину. Це учителі Лісовий Олександр Васильович, Тертичний Микита Федотович та учні Шандра А. В., Безхлібний М. В., Гета І. А., Демочка І. К., Івко К. Р., Клименко І. Д., Криворучко М. І., Козенко М. А., Линовицький І. П., Лихацький П. Т., Мечетенко М. І., Мірошніченко М. А, Могила О. І., Мотуз Н. Н., Пуденко М. Ф., Плис І. Й., Попович М. В., Приходько В. І., Правдицький М. Г., Рохманійко І. Д., Рябокінь О. М., Задорожній І. М.

    Вшановуючи їх пам’ять, у 1972 році на території школи було споруджено стелу висотою 3,75 м. В центральній частині стели розміщено гранітну дошку (0,93 на 0,37 м), де навічно викарбувано імена героїв.

                       Учні, що сіли за парти вперше після війни, зустрілися в рідній школі через 30 років. 1976 р.

   Відразу ж після звільнення м. Гребінки від німецьких окупантів місцеві жителі завзято почали відновлювати все зруйноване у місті . У листопаді 1945 року розпочалась відбудова і нашої школи, де активно працювали такі учителі, як Лисенко Іван Григорович, Якимовська Галина Данилівна, Самійленко Василь Романович, Кравченко Олексій Дмитрович, Безніс Трохим Володимирович, а також учні школи та жителі міста.

    11 січня 1946 року у школі знову відновили навчання. Важко було в перші післявоєнні роки. Не вистачало підручників, зошитів, але учні навчалися добре.

                               Середня школа №1 у 50-ті роки ХХ ст.

 Багато випускників нашої школи одержали вищу освіту і працювали у різних галузях народного господарства. Серед них Романчук Г. О. – викладач філософії Полтавського с/г інституту, Курочка І. О. – заступник міністра легкої промисловості, Чиж О. Д. – кандидат біологічних наук, Сердюк П. С. – головний лікар м. Долінське Кіровоградської області, Чорна М. О. – лікар м. Золотоноші, Брижицький П. О. – голова міської Ради м. Гребінка, Булах Р. З. – завідуюча дитячим садком м. Гребінка, учителі Гришковець П. В., Лисенко Г. Т., Попович П. М. та ін.

                           Середня школа №1 у 60-ті роки ХХ ст.

   Після відкриття школи була створена піонерська організація. Першою вожатою була Вузол (Столокотня) Віра Миколаївна. Перше завдання піонерів – добре вчитися, допомагати старшим у виконанні планів довоєнних п’ятирічок. Діти разом з батьками ремонтували колії, надсилали фронтовикам листи і подарунки, допомагали доглядати поранених. В 1949 році піонерській дружині присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу Г. С. Кагамлика. Піонери облаштовували шкільне подвір’я, вулиці, садиби, збирали металевий брухт, макулатуру, допомагали колгоспам, проводили цікаві зустрічі, походи. Вожатими в цей час працювали Хазова Параска Кирилівна, Писанка Галина, Ічанська Валентина Михайлівна, Ічанська Галина Самійлівна. В 70-х роках вожатими працювали Галачієва Луїза Тимофіївна, Залогіна Людмила Семенівна, Клименко Людмила Михайлівна, Іванова Тетяна Іллічна.

   Традиційними у нашій школі були такі свята, як «Перший дзвоник», «Ленінські уроки», «Свято букваря», «Уроки мужності», «Свято квітів», «Зустріч з колишніми випускниками», «Останній дзвоник» та ін. Багато з них збереглися і у наш час. 

                      Святкова лінійка 1 вересня 1982 року

   Значну увагу школа приділяла розвитку художньої самодіяльності, фольклору, а також фізкультури та спорту. Неодноразово учнівські художні колективи ставали переможцями і дипломантами районних і обласних фестивалів та конкурсів, а спортивні команди показували блискучі результати на районних та обласних змаганнях.

      На початку 80-х років наша школа стала центром туристично-краєзнавчої роботи в районі. Навчальний заклад мав такий результат завдяки невтомній праці вчителя Самійленка Г. В. Було підготовлено десятки інструкторів з туризму, надавалася значна методична допомога. А команди вчителів і учнів ставали переможцями і призерами обласних змагань. 

     80-ті роки були для школи періодом творчого пошуку, вибору ефективних шляхів вдосконалення навчально-виховного процесу, орієнтації учнів на суспільно-корисну працю. Цьому сприяли і спроби реформування школи, запровадження науково-обгрунтованих методів організації навчальної і позашкільної роботи.

  Характерними для цього часу стали масові трудові десанти, активно працювали літні табори праці і відпочинку, через які пройшли сотні старшокласників. Трудовий гарт, здобутий у школі, допоміг багатьом учням зорієнтуватися у виборі професії. Після закінчення школи вони стали справжніми майстрами на виробництві. 

    Великої уваги школа надавала розвитку художньої самодіяльності, фольклору. Неодноразово учнівські художні колективи ставали переможцями і призерами районних і обласних фестивалів. 

    На початку 80-х років вперше в м. Гребінка було проведено спортивний парад на честь Дня Перемоги, в якому брали участь старшокласники нашої школи. Біло-червона форма у дівчат та біло-синя у хлопців виглядали дуже ефектно. Під час маршу від Будинку піонерів до міського стадіону учні під керівництвом учителів фізкультури Бабака А. Ф. та Самійленка Г. В. виконували фізичні вправи.

   В 1997-1998 навчальному році в Гребінківській середній школі №1 навчалося 360 учнів, працювало 27 учителів. Особливістю цього міського закладу освіти було те, що третина учнів – це діти з під’їзду. Педагогічний колектив стабільний, з хорошим професійним потенціалом. Більшість вчителів мають високі кваліфікаційні категорії, троє – звання «старший учитель». В пошуку, творчо працюють вчителі української мови і літератури Л.С.Кузьменко та Л.М.Скрипка, хімії і біології – В.С.Пилипенко, іноземної мови – Л.В.Желкова, початкових класів – Г.П.Віниченко та інші. В 1998 році школа відзначила ювілей – 60 років.

    Весняний день 25 травня 2018 року став хвилюючою подією для Гребінківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Школа, багата своєю історією та освітянськими звершеннями, поколіннями мудрих педагогів і вдячних за науку випускників, святкувала свій 80-річний ювілей. 

   Лилося піснею учнівське дзвінкоголосся, раділи педагоги, що так багато людей завітало на свято, витирали сльози однокласники, які зустрілися через десятки літ. Кожне слово, сказане господинею свята – директором Ставицькою Людмилою Данилівною - і гостями карбувалося в пам’яті випускників та учителів старшого покоління, бо воно – про них, про їхнє життя і про одвічну любов – рідну  Гребінківську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

                            Святкування 80-річчя школи   

     Світ змінюється, наука невпинно летить уперед, змінюються погляди людей і влада в країні, але напоєні любов’ю, світлом доброти, людяності дитячі серця в нашій школі вчаться мріяти, творити, прагнуть бути найкращими. Та, досягнувши вершин, знову повертаються до неї, щоб хоч на мить стишити ходу, зупинити плин часу, поринути у вир спогадів, зустріти шкільних друзів, пригадати перше кохання, подякувати та обійняти вчителів.

                        Вчителі, які працювали у школі в різні роки

     При підготовці до ювілею, у школі була створена “Алея слави”, де кожен присутній зміг віднайти власні світлини, обличчя знайомих, однокласників та друзів. Гості свята розглядали стенди, затримуючись біля фотографій, впізнавали, ділились враженнями.

                                    Один із стендів "Алеї слави"     

     Нікого не залишив байдужим і святковий концерт, під час якого і випускники школи, і учителі пригадували шкільні роки, непомітно витираючи сльози та ховаючи їх за посмішками, безпечну молодість, дивувались плинності часу. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять наставників, яких уже немає з нами. Переглянули презентації про сьогодення нашої школи. Гарні почуття переповнювали кожного. Адже 80 років для школи – це океан емоцій, що сповнений перемогами, поразками, успіхами вже власних дітей, внуків і правнуків. Під час цієї зустрічі поколінь панувала надзвичайно  тепла та щира атмосфера. Свято закінчилось, а школа вже чекає нового дня, щоб знову сповнитись дитячим щебетом і нишком спостерігати за сьогоденням.

      Усі знають барабанщиць нашої школи, які прикрашають щороку своїми виступами міські заходи.

                       Барабанщиці ЗОШ №1    

     З 3 вересня 2018 року школу реорганізовано в філію Гребінківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 Опорного закладу Гребінківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Гребінківської міської ради Полтавської області, в якій навчається 129 учнів та працює 20 вчителів. На травень 2019 року кваліфікаційний склад педагогічного колективу має такий вигляд:  спеціаліст вищої категорії – 10 учителів;  ІІ категорії – 3 учителя;  спеціаліст – 6 учителів; 9 розряд – 1 учитель. Педагогічне звання  «Вчитель-методист» – 1 учитель, «Старший вчитель» – 2 учителя.

      В умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України метою виховної роботи в школі №1 є передання молодому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його соціальної життєдіяльності, своєрідного світогляду; виховання політично грамотної людини.

Вхід для адміністратора