Пам’ятка «Профілактика вітряної віспи»
На Полтавщині зростає кількість захворювань на вітряну віспу. З початку 2024 року спостерігається поступовий підйом захворюваності на вітряну віспу. Особливий ріст вітрянки відбувся в лютому - березні і продовжує атакувати нашу область. Так кожного тижня реєструється 150 -200 випадків хвороби. Для цієї інфекції, яка некерована засобами профілактики, характерні періодичні підйоми й спади. По Гребінківській МТГ протягом поточного 2024 року зареєстровано 44 випадки вітряної віспи.
Лубенське районне управління ГУ ДПСС в Полтавській області нагадує, що вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені перших 2-х місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять близько 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей при відвідуванні дитячих навчальних закладів. Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, лікарнях, школах.
Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду, який може тривати 11-21 дні (найчастіше – 14 днів) і аж до 5-ої доби з моменту появи останніх елементів висипу. Особливо небезпечними джерелами інфекції є хворі із наявністю везикул на слизових ротової порожнини, тому що в них швидко лопаються пухирці і виділяються великі дози вірусу з слиною.
Збудником вітряної віспи є вірус, а джерелом інфекції – лише людина, хвора на вітряну віспу або оперізуючий лишай.
Механізм передачі – повітряно-крапельний.
Інфекція легко переноситься на значні відстані (20 м і більше): в сусідні приміщення, з поверху на поверх по вентиляційних та інших ходах. Захворіти може людина будь-якого віку, що не має імунітету до збудника вітряної віспи. Більшість випадків захворювання спостерігається серед дітей у віці до 7 років (80%). Діти, які не відвідують дитячі освітні заклади, хворіють в шкільні роки. У дорослих вітряна віспа зустрічається рідко. Характерна сезонність – в осінньо-зимовий період захворює 70-80% дітей. Після захворювання формується стійкий імунітет. Повторні випадки вітряної віспи зустрічаються напрочуд рідко.
Інкубаційний (прихований період) під час вітряної віспи в середньому складає 11-21 день.
Ознака хвороби є висип, який проходить декілька стадій розвитку: рожева пляма-папула (вузлик) – везикула (бульбашка, наповнена прозорою рідиною) –кірка. У одного й того ж хворого одночасно можна спостерігати і плями, і папули, і везикули, і кірку. Висипання виникає на шкірі тулуба, обличчя, шиї, кінцівок, крім долонь і підошов, на волосяній частині голови. Висипання може з’являтися і на слизових оболонках порожнини рота, статевих органах, особливо у дівчаток. Період висипання триває в середньому 2-10 днів. У більшості випадків захворювання протікає легко, але можуть розвиватися і тяжкі форми. У дітей до 2-х років і у дорослих може розвинутися вірусна пневмонія.
Профілактика вітряної віспи: хворого ізолюють вдома до моменту відпадання останньої кірки. Дітей, які контактують з хворим та не хворіли вітряною віспою, роз’єднують на 21 день. Якщо день контакту з хворим точно встановлено, роз’єднання проводять не відразу, а з 11-го дня після контакту. Проводяться вологе прибирання і провітрювання.
Відповідно до розділу ІІІ «Рекомендовані щеплення» наказу МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів (із змінами, внесеними наказами МОЗ від 11.08.2014 № 551, від 26.09.2016 № 996, від 18.05.2018 № 947, від 23.04.2019 № 958) з метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:
• здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
• діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
• працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.
Крім того, діти й дорослі можуть власним коштом робити щеплення проти вітряної віспи.